ВИ́ДИХ, у, чол. Одноразове виштовхування з легенів повітря, набраного під час вдиху. Од видиху ледь ворушилися чорні вуса (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1948, 141); Вимірювання обводу грудної клітки треба провадити.. у стані спокійного дихання, вдиху і видиху (Шкільна гігієна, 1954, 45).
ВИДИХ
Тлумачення слова