ВИДУРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИДУРИТИ, рю, риш, док., перех. Добувати, одержувати що-небудь за допомогою хитрощів; виманювати. — Усе дурить панича та видурює з рук усячину (Панас Мирний, II, 1954, 63); [Микита:] Обдурив клятий ворожбит! Тільки гроші в мене видурив (Марко Кропивницький, I, 1958, 99); [Стеха:] На, от тобі газета — видурила для тебе на цигарки (Володимир Самійленко, II, 1958, 171).
ВИДУРЮВАТИ
Тлумачення слова