ВИ́ДУМАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до видумати. Всі безглузді обвинувачення, видумані, аби нацькувати на мене юрбу, ганебно розбились самі (Леся Українка, IV, 1954, 132); [Надія:] Він каже, що ваш матрос видуманий, — таких не буває… (Олександр Корнійчук, II, 1955, 226).
ВИДУМАНИЙ
Тлумачення слова