ВИДРИГУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.
1. неперех. Раз у раз дриґати (звичайно ногами). Схопив [Ів] за поперек Сімону і пішов вигинатись та вихилятись, викручувати та видригувати ногами, аж у очах зарябіло (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 82).
2. перех. Танцювати щось, роблячи різкі рухи ногами. Забереться [Антосьо] куди так, звідкіль тільки небо на його дивиться, і видригує мазура (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 166).