ВИДРУКУВАТИ

ВИ́ДРУКУВАТИ, ую, уєш, перех. Док. до друкувати. Чи можна хоч скільки примірників [зб. «Думи і мрії»] видрукувати на тоншому [папері]? (Леся Українка, V, 1956, 280); — Так от, хлопче, нам з тобою треба зредагувати листівки… і ще цієї ночі мусиш видрукувати (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 248); Малечко згодом прагнув стати професором. Він навіть видрукував велику статтю про фольклор і побут іранської країни (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 204); Перший вірш мій видрукувала лубенська газета (Олесь Донченко, VI, 1957, 581); А що знімалися і на кольорову плівку, то кілька найкращих кадрів віддали у фотоательє видрукувати на кольоровому папері (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 74).