ВИ́ДРУКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до видрукувати. Його увагу прикувала видрукувана чорним шрифтом на першій сторінці стаття за підписом Трикоза (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 446);
// видрукувано, безос. присудк. сл. Євгена Вікторовича цікавив не так Лодиженко, як той факт, що його власну промову теж видрукувано в пресі (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 479).
ВИДРУКУВАНИЙ
Тлумачення слова