ВИДО́ВИСЬКО, а, сер. Те саме, що видовище 1. Он їх ведуть на страту, а за ними увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть (Леся Українка, I, 1951, 444); — Хіба гурії в раю веселяться отак з праведними, — шепче вона і не може одірвати очей від дивовижного видовиська (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 288); Діти вовтузилися, совгались, заздалегідь готові потішити себе цікавим видовиськом (Костянтин Гордієнко, Буян, 1938, 24).
ВИДОВИСЬКО
Тлумачення слова