ВИ́ДОВБИНА, и, жін. Заглибина, видовбана в чому-небудь. То була засідка стрільця.. Патронні гільзи, снайперська гвинтівка у спеціальній видовбині, а сам стрілець мертвий (Юрій Яновський, I, 1958, 335); Жінка одразу ж зашпарувала видовбину (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 276).
ВИДОВБИНА
Тлумачення слова