ВИ́ДОХНУТИ і ВИ́ДОХТИ, хну, хнеш; мин. ч. видох, ла, ло; док. Загинути, здохнути один за одним (про багатьох або всіх). — А половина тієї «божої скотинки» видохне за зиму з голоду та з холоду, — спадає на думку Микиті (Степан Васильченко, I, 1959, 269);
// зневажл. Перемерти (про людей). О роде суєтний, проклятий, Коли ти видохнеш? (Тарас Шевченко, II, 1953, 280).
ВИДОХНУТИ
Тлумачення слова