ВИ́ДМА, и, жін. Піщане місце, з якого у вітряну погоду зноситься пісок. А коли на пустій видмі понакидувано будяччя, то хто ж може жадати, щоб там уродила пшениця? (Іван Франко, XVI, 1955, 42); Піщані видми облягали виднокруг (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 314).
ВИДМА
Тлумачення слова