ВИ́ДІЛЕННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням виділити і виділяти. Він проводить дівчину до хутора й прямує додому з настирливою думкою, що не сьогодні-завтра треба поговорити з батьком про виділення (Михайло Стельмах, II, 1962, 343); Виділення ж зеленою рослиною кисню сприяло загальному піднесенню життєдіяльності організмів (Основи дарвінізму, 1956, 57).
2. Дія за значенням виділитися і виділятися. В обширну зону, де відбувалося виділення людини з тваринного світу, входили також південні області нашої країни (Історія УРСР, I, 1953, 9); Сучасна наука розуміє під горінням будь-яку хімічну реакцію, що супроводжується виділенням тепла та випромінюванням світла (Наука і життя, 6, 1963, 13).
3. фізл. Речовини, що виділяються тваринними або рослинними організмами (їх шкірою, органами і т. ін.). Рослинні виділення відіграють велику роль у житті рослин, тварин та людини (Наука і життя, 5, 1960, 37).