ВИДЕ́ЛКА, и, жін. Знаряддя для їди, що має форму ручки з кількома зубцями. Усе срібне-золоте, усе срібне-золоте! І ложки, і тарілки, і ножі, і виделки (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 403); Ходжаєв став мовчазний і більше длубав виделкою в тарілці, ніж їв (Антоненко-Давидович, За ширмою, 1963, 205).
ВИДЕЛКА
Тлумачення слова