ВИ́ДАЧА, і, жін. Дія за значенням видавати, видати (в 1 знач.). З нового року може й зовсім припинять видачу жалування, бо з Петрограда ніяких звісток про це немає (Панас Мирний, V, 1955, 431); Розуміючись добре на терезах, він і Данька вчив, як треба за ними стежити, щоб не обважували під час видачі кладовщики (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 142).
ВИДАЧА
Тлумачення слова