ВИ́ЧИТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вичитати 2, 4. Перед її уявою поставали дуже зворушливі сцени, вичитані переважно з повістей (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 101); Чернишеві пригадались вичитані в дитинстві фантазії про далеке майбутнє (Олесь Гончар, I, 1954, 112).
ВИЧИТАНИЙ
Тлумачення слова