ВИ́ЧЕСАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вичесати. Все те нове, блискуче, як блискучі чорні її очі, як і довга коса, вичесана та заплетена рожевими кісниками… (Панас Мирний, III, 1954, 142); Одразу видно, що виростає при матері: чисте, охайне, вимите, вичесане… (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 121).
ВИЧЕСАНИЙ
Тлумачення слова