ВИ́ЧЕРПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вичерпати. Іцко пригадав собі, що.. є стара, давно вичерпана від нафтових засобів яма (Іван Франко, VIII, 1952, 413); — Питання вичерпане, — сказав пілот пересохлими губами (Юрій Яновський, I, 1954, 48).
ВИЧЕРПАНИЙ
Тлумачення слова