ВИ́ЧЕПУРЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до вичепурити. Ряд стильних, вичепурених хат із садками. Коло однієї гуляють парубки й дівчата, водять танок (Степан Васильченко, III, 1960, 370); Напевно ті кілька кроків, що йому доводилося робити поміж вичепурених на танці дівчат, здавались йому милею (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 378).
ВИЧЕПУРЕНИЙ
Тлумачення слова