ВИБРУКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БРУКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Вимощувати, викладати каменем і т. ін. дорогу. — Чому б не вибрати оте каміння .. і не збити його докупи, вибрукувавши шлях? — майнула химерна думка у Ремо (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 58).
ВИБРУКОВУВАТИ
Тлумачення слова