ВИБРОДЖЕНИЙ 1, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до вибродити 1.
2. у знач. прикм. Старий, виношений (про одяг, взуття). В руках несла Катря.. великі чоловічі старі виброджені чоботи (Андрій Головко, II, 1957, 373).
ВИБРОДЖЕНИЙ 2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вибродити 2.