ВИ́БОЛІЛИЙ, а, е, діал. Дієпр. акт. мин. ч. до виболіти. Коли вступила в село Червона Армія і ми вийшли з клятого сховища, то усі дивувалися, як це ще тримається святий дух в моєму скаліченому, виболілому до кісток тілі (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 98); Осіння ніч довга-предовга, але вона пролетіла для Охріма як одна година, дарма що кашель не зважав на гостя і продовжував клекотіти у виболілих грудях (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 8).
ВИБОЛІЛИЙ
Тлумачення слова