ВИБЛАГАТИ, аю, аєш, док., перех. Посилено прохаючи, благаючи, домогтися чого-небудь. Виблагай у батька дозвіл побратись — і мій тато пристане на це (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 157); Я пробувала клонити голову терпеливо.. Благала співчуття, любові й не виблагала (Ольга Кобилянська, I, 1956, 132).
ВИБЛАГАТИ
Тлумачення слова