ВИБЕХКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Вирости дуже високим, великим. — Про вроду й не питай: вибехкався з його такий парубок, що куди тобі! І рівні йому навколо немає… (Любов Яновська, I, 1959, 161); — Чого тобі ображатися? Хіба ти не виріс. Он який вибехкався! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 332).
ВИБЕХКАТИСЯ
Тлумачення слова