ВИБАВЛЯ́ТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ВИ́БАВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. вибавляться; док.
1. Позбуватися кого-, чого-небудь неприємного. Дістали [знайомі] напади гострої істерії і не хутко від неї вибавились (Леся Українка, V, 1956, 395).
2. Виводитися, зникати.
3. тільки недок. Пас. до вибавляти.