ВИ́БАЛОК, лка, чол. Невелика балка. У глибоких вибалках, де було затишніше, підгодували коней (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 796); Місцевість поблизу нашого дому була нерівна, з горбами й вибалками (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 14).
ВИБАЛОК
Тлумачення слова