ВИБАЧНИЙ

ВИБА́ЧНИ́Й, ачна, ачне. Який вибачає кому-небудь щось, ставиться поблажливо до когось.
 Будьте вибачні — вибачте, не вважайте за провину. — Най пан будуть вибачні, — мовив з лукавою покорою один селянин (Іван Франко, II, 1951, 265); — Частуйтеся і будьте вибачними, якщо неповний лад на вдовиній бесіді буде (Леся Українка, III, 1952, 403); Несподівано господар запитав: — Будьте вибачні за цікавість: ви діток маєте? (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 14).