ВВІДНИ́Й (УВІДНИ́Й), а, е.
1. Прикм. до ввід. Ввідні ворота шлюзу;
// Який служить для введення, внесення чогось у що-небудь. Для введення в [лічильну] машину вихідних даних.. служать спеціальні ввідні і вивідні прилади (Наука і життя, 7, 1956, 3).
2. Початковий, загальний, який служить для ознайомлення з чим-небудь. У ввідному залі павільйону висвітлено всесвітньо-історичне значення Великої Жовтневої соціалістичної революції (Радянська Україна, 1.VII 1958, 3).
♦ Ввідний лист, юр. — акт, який складається судовими органами при вводі у володіння.