ВУ́ЗИТИ, вужу, вузиш, недок., перех., рідко. Те саме, що звужувати. Урвище ставало й глибшим, і жахливішим, в одному місці воно вузило шлях до шести сажнів (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 35); Треба двері вузити, а то широкі (Словник Грінченка).
ВУЗИТИ
Тлумачення слова