ВУ́ЗЛИЧОК, чка, чол. Зменш. до вузлик. Добре го [його] в’язали, гой добре!.. Линвочку до линвочки прикладали, вузличок учетверо зав’язували (Гнат Хоткевич, II, 1966, 293); Військовий юрист розгорнув на столі маленький вузличок з землею (Олександр Довженко, I, 1958, 281).
ВУЗЛИЧОК
Тлумачення слова