ВУЗЬКУВА́ТИЙ, а, е. Недосить широкий; трохи вузький. В Зосі затремтіли вогкі, блискучі уста і тоненькі рухливі складки під вузькуватими очима (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 553); На вузькуватих вулицях [Тріполі] — велика кількість автомобілів, екзотичне багатолюддя (Літературна Україна, 30.IV 1963, 2).
ВУЗЬКУВАТИЙ
Тлумачення слова