ВУСА́ТИЙ, а, е. Який має вуса. На одних дверях був намальований вусатий і чубатий запорожець (Нечуй-Левицький, I, 1956, 349); Всі, усі тепер у полі, Бо роботи є доволі, Навіть Мурчик — кіт вусатий — Десь повіявся із хати (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 20); З обох боків, як стіни, стояло жито й шелестіло вусатим колоссям (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 17); Відповідно до міжнародної китобійної конвенції щороку встановлюються строки полювання на вусатих китів (Наука і життя, 7, 1958, 57).
ВУСАТИЙ
Тлумачення слова