ВУСАЧ 1, а, чол., рідко. Те саме, що вусань. А коли кухоль по черзі обійшов усіх, залишив свою мовчазність і сивий, суворий вусач (Яків Баш, На землі.., 1957, 9); Молодь танцювала.. А згодом уже хтось із вусачів та бородачів з силою вдаряв шапкою і ставав у коло (Юрій Збанацький, Доля, 1961, 22).
ВУСАЧ 2, а, чол. Жук з виду вусачевих. За рік соняшниковий вусач дає одне покоління (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 211).