ВУРКОТІ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням вуркотіти і звуки, утворювані цією дією. Глухе вуркотіння моторів не переставало зростати (Петро Панч, Іду, 1946, 35); В суміжному дворі вуркотіли узбецькі голуби. Це вуркотіння завжди наганяло на Олександра Івановича незрозумілу тугу (Антоненко-Давидович, За ширмою, 1963, 56).
ВУРКОТІННЯ
Тлумачення слова