ВУЛКАНІЗА́ТОР, а, чол., техн.
1. Робітник, який займається вулканізацією. Проклинаючи на чім світ стоїть і таку їзду, і вулканізаторів.., Мирон почав припасовувати домкрата (Юрій Збанацький, Переджнив’я, 1960, 80).
2. Речовина, яка в поєднанні з каучуком дає гуму. Новий вулканізатор дозволить продовжити їх життя вдвоє, заощадить мільйони автопокришок протягом року (Вечірній Київ, 14.VIII 1961, 1).
3. Казан, у якому вулканізують дрібні каучукові вироби.