ВУЙЧА́НИК, а, чол., діал. Син дядька по матері; двоюрідний брат. Для малих вуйчаників та тітчаників і сам купував то колачі [калачі], то цукерки (Іван Франко, IV, 1950, 274).
ВУЙЧАНИК
Тлумачення слова
ВУЙЧА́НИК, а, чол., діал. Син дядька по матері; двоюрідний брат. Для малих вуйчаників та тітчаників і сам купував то колачі [калачі], то цукерки (Іван Франко, IV, 1950, 274).