ВУГЛУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що вугластий 2. Дві важкі коси гойднулися на її ще вуглуватих плечах (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 506); Силует переступив через поріг, і тоді Андрій побачив вуглуватого, вище середнього росту чоловіка (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 29).
ВУГЛУВАТИЙ
Тлумачення слова