ВУГЛЕКИСЛОТА́, и, жін.
1. Кислота, яка утворюється внаслідок сполучення вуглекислого газу з водою; вугільна кислота. Водорості можуть використовувати вуглекислоту в такій кількості, яка недоступна для наземних рослин, бо концентрація її в морській воді майже в 10 разів більша, ніж у повітрі (Наука і життя, 2, 1958, 30).
▲ Тверда вуглекислота — тверда, схожа на лід речовина, добута шляхом охолодження та зниження тиску стисненої вуглекислоти; сухий лід. Сухий лід, тобто тверда вуглекислота, виготовляється з рідкої швидким випаровуванням її під зменшеним тиском (Яків Перельман, Цікава фізика.., 1950, 189).
2. розм. Неточна назва вуглекислого газу. Людина вбирає з вдихуваного нею повітря кисень і виділяє назовні вуглекислоту і водяну пару (Шкільна гігієна, 1954, 81).