ВУДИ́ЛА, ил, мн. Залізні стрижні, прикріплені до ременів вуздечки, якими гнуздають коня. Купи мені золоті вудила, Щоб я твого коня до води водила (Павло Чубинський, V, 1874, 195); Коні мирно терлись мордами й дзеленькали вудилами (Петро Панч, II, 1956, 324).
♦ Закусити вудила див. закушувати 1.
ВУДИЛА
Тлумачення слова