ВТИРАТИСЯ 1 (УТИРАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., ВТЕРТИСЯ (УТЕРТИСЯ), втруся, втрешся, док.
1. тільки 3 ос., у що. Входити, проникати в середину чогось під час натирання.
2. у що, до чого і на що, розм. Втискуватися, влізати, входити куди-небудь. Марко втерся в натовп, поклав парубкові на плече одну руку (Іван Микитенко, II, 1957, 344); Хома, нарешті, збив своїм конем якусь захудалу козачу кухню, втерся на її місце (Олесь Гончар, I, 1954, 326);
// перен. Пробиратися, проникати в певне середовище, товариство за допомогою різних хитрощів. Вони зараз же таки й втерлися до його в товариство. Пили на його кошт; гуляли за його добро (Панас Мирний, II, 1954, 160); — Були ще справи, — продовжував молодий, — коли я знешкодив одну негідницю, яка, втершися до підпілля, видавала наших… (Юрій Яновський, I, 1958, 565).
♦ Втиратися (втертися) в довір’я див. довір’я.
3. тільки недок. Пас. до втирати 1.
ВТИРАТИСЯ 2 див. утиратися 1.