ВТИРАТИ 1 (УТИРАТИ), аю, аєш, недок., ВТЕРТИ (УТЕРТИ), втру, втреш, док., перех., у що. Розмазуючи, розтираючи негусту речовину по поверхні, змушувати її просочуватися в середину чогось. — Легким шаром ви втираєте на ніч її [помаду] в лице (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 405); Весело, з жартами приймали першу бетон’єрку з цементною рідиною і старанно й жваво втирали її у твердий бетон давньої кладки (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 410).
ВТИРАТИ 2 див. утирати 1.