ВСЕСИ́ЛЛЯ (УСЕСИ́ЛЛЯ), я, сер., книжн.
1. Нічим не обмежена влада, величезний вплив на що-небудь; усемогутність. Влада [польського] короля [у другій половині XVIII ст.] була номінальною. Панувало всесилля магнатів, які мали власні війська, видавали свої закони і постанови, чинили суд і розправу над населенням (Історія УРСР, I, 1953, 359); Всесилля монополій у капіталістичних країнах.
2. Здатність переборювати всі труднощі, перешкоди. Він зберіг у найглибших закутках серця віру в батька, в його всесилля і нездоланність (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 16).