ВРУ́БІВКА, и, жін., гірн., розм. Врубова машина. Уже встигла доповісти, скільки чудових механізмів одержали й одержують шахти, вугільних стругів, гірничих комбайнів, врубівок та іншого добра (Юрій Яновський, II, 1954, 133); Доки ви своїм обушком тяп-ляп, — я своєю врубівкою тонну та тонну (Остап Вишня, I, 1956, 257).
ВРУБІВКА
Тлумачення слова