ВПЕРВИНУ (УПЕРВИНУ), присл., діал. Уперше. [Лисечко:] Е, голубчику, не слід так лякатися. Не впервину (Леонід Смілянський, Черв. троянда, 1955, 45); — Гайда до мене, — потягнув Масло спантеличеного хлопця. Василеві це було впервину, досі його не запрошували дорослі люди, як рівного, та ще хто запрошує — начальник цеху! (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 74).
ВПЕРВИНУ
Тлумачення слова