ВОВТУЗНЯ́, і, жін., зневажл. Те саме, що вовтузіння. Та тільки закінчили чистити її кімнатку, як з сусідньої почулась вовтузня (Оксана Іваненко, Про бджілку.., 1959, 7); Темно. Болото. По дворах шум, вовтузня, з кожного димаря валить смалятиною (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 353).
ВОВТУЗНЯ
Тлумачення слова