ВОВКУЛА́К, а, чол. Те саме, що вовкулака 2. Розкажи, як за горою Сонечко сідає,.. Як у полі на могилі Вовкулак ночує (Тарас Шевченко, II, 1953, 8); — Люди справді мають її [Оришку] за відьму, хоч вона така відьма, як я вовкулак (Панас Мирний, III, 1954, 312).
ВОВКУЛАК
Тлумачення слова