ВОВКОДА́В, а, чол. Великий мисливський собака. Йому відразу впав в око цей вовкодав, страшний на вигляд, але лагідний і слухняний (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 147); — На чотирьох побіг [Терентій] додому, хотів ускочити в свій двір, та вовкодави захопили його й мало на шматки не порвали (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 62).
ВОВКОДАВ
Тлумачення слова