ВОВЦЮ́ГА, и, чол., зневажл. Збільш. до вовк 1. Убіг вовцюга в безборонну кошару (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 66); * У порівняннях. З бур’янів, мов вовцюга, вискочив назустріч їй Василь (Панас Мирний, IV, 1955, 82).
ВОВЦЮГА
Тлумачення слова
ВОВЦЮ́ГА, и, чол., зневажл. Збільш. до вовк 1. Убіг вовцюга в безборонну кошару (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 66); * У порівняннях. З бур’янів, мов вовцюга, вискочив назустріч їй Василь (Панас Мирний, IV, 1955, 82).