ВОСКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до воскувати;
// у знач. прикм. Гладка воскована підлога, мальовані стіни.. — ось що передусім насувалося оку (Іван Франко, VIII, 1952, 328); Барвистими плямами падало світло крізь кольорові шибки на восковану долівку і лави (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 450).
ВОСКОВАНИЙ
Тлумачення слова