ВОСЬМУ́ХА, и, жін., розм., заст. Те саме, що восьмушка 1. Він, сьому випивши восьмуху, Послідки з кварти виливав (Іван Котляревський, I, 1952, 69); Дехто й до шинку навідався, восьмуху задавив на радощах (Панас Мирний, IV, 1955, 245).
ВОСЬМУХА
Тлумачення слова