ВОРУШКИ́Й, а, е, розм., рідко. Те саме, що рухливий. — А може, на весілля? — лукаво повела ворушкою бровою Олена (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 81); По небу йшли ворушкі хмари (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 56).
ВОРУШКИЙ
Тлумачення слова
ВОРУШКИ́Й, а, е, розм., рідко. Те саме, що рухливий. — А може, на весілля? — лукаво повела ворушкою бровою Олена (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 81); По небу йшли ворушкі хмари (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 56).