ВОРУХНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до ворушити 1, 4. Дивне почуття з’явилось в неї. Ніби вона тільки-но ..ворухнула камінь, який давив їй груди (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 107); Я чувся таким слабим, що ніби ні рукою не ворухну, ні ногою (Іван Франко, II, 1950, 25); Рудий незадоволено ворухнув бровами й повів Зіньку (Андрій Головко, II, 1957, 175).
♦ [І] пальцем не ворухнути — нічого не зробити. Йому доручено порятувати цінні папери, але ніхто й пальцем ворухнути не хоче (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 22).
ВОРУХНУТИ
Тлумачення слова